Fluent Fiction - Ukrainian: Rekindling Friendship and Joy at Lviv's Coffee Festival
Find the full episode transcript, vocabulary words, and more:
fluentfiction.com/uk/episode/2025-09-02-22-34-02-uk
Story Transcript:
Uk: Львів був у чудовому осінньому вбранні.
En: Lviv was dressed in a wonderful autumn attire.
Uk: Кавові аромати наповнювали повітря серед вузьких вуличок, вимощених бруківкою.
En: Coffee aromas filled the air among the narrow, cobbled streets.
Uk: Листя дерев відкидало золотисті тіні на землю.
En: The leaves of the trees cast golden shadows on the ground.
Uk: Це був час щорічного Кавового фестивалю, і місто вітало гостей з усіх куточків.
En: It was the time of the annual Coffee Festival, and the city welcomed guests from all corners.
Uk: Олена, молода жінка з Києва, відчувала себе трохи відстороненою від цього свята.
En: Olena, a young woman from Kyiv, felt somewhat detached from the celebration.
Uk: Вона була маркетологом, завжди зайнята і поспішала кудись.
En: She was a marketer, always busy and rushing somewhere.
Uk: Зустрінувшись із натовпами людей, її серце стало важким від спогадів.
En: Meeting the crowds of people, her heart became heavy with memories.
Uk: Вона не могла пригадати, коли востаннє відчувала справжню радість.
En: She couldn't remember the last time she felt true joy.
Uk: У середині натовпу вона раптом побачила знайоме обличчя — Юрій, її старий друг з часів університету, працював на маленькому кав’ярному стенді.
En: In the midst of the crowd, she suddenly saw a familiar face — Yuriy, her old friend from university days, was working at a small coffee stall.
Uk: Він був баристою, закоханим у каву.
En: He was a barista, in love with coffee.
Uk: Олена застигла на місці.
En: Olena froze in place.
Uk: Вона пам'ятала, як довіряла Юрію свої найглибші таємниці, як його очі завжди світили надією і вірою.
En: She remembered how she trusted Yuriy with her deepest secrets, how his eyes always shone with hope and faith.
Uk: "Оленко?
En: "Olenko?"
Uk: " — сором'язливо запитав Юрій, помітивши її.
En: — asked Yuriy shyly, noticing her.
Uk: Його усмішка була такою ж теплою, як і раніше.
En: His smile was as warm as ever.
Uk: "Юрчику!
En: "Yurchyku!
Uk: Я не думала, що знову побачу тебе тут," — відповіла вона, намагаючись вгамувати емоції.
En: I never thought I'd see you here again," she replied, trying to calm her emotions.
Uk: Її голос трішки тремтів від несподіванки.
En: Her voice trembled slightly from the surprise.
Uk: Вони сідали за маленький столик поряд, де аромат свіжообсмаженої кави додав ще більше тепла.
En: They sat at a small table nearby, where the aroma of freshly roasted coffee added even more warmth.
Uk: Олена розповіла про своє життя в Києві, свої досягнення, але також і про відчуття самотності, що іноді охоплювало її.
En: Olena talked about her life in Kyiv, her achievements, but also about the feeling of loneliness that sometimes overwhelmed her.
Uk: Юрій слухав уважно і пропонував свою підтримку, як колись.
En: Yuriy listened carefully and offered his support, just like before.
Uk: Вони жартували, згадували веселі пригоди зі старих часів, і кожна згадка приносила нову усмішку на її обличчя.
En: They joked, reminisced about the funny adventures from the old times, and each memory brought a new smile to her face.
Uk: Юрій поділився своїм ентузіазмом до кави, як він знаходить у цьому щось більше, ніж просто напій.
En: Yuriy shared his enthusiasm for coffee and how he found in...