Forgiveness & Roots: Kyiv Pechersk Lavra Journey

Fluent Fiction - Ukrainian: Forgiveness & Roots: Kyiv Pechersk Lavra Journey
Find the full episode transcript, vocabulary words, and more:
fluentfiction.com/uk/episode/2025-05-25-22-34-02-uk

Story Transcript:

Uk: В ясний весняний день, коли сонце ніжно зігрівало землю, Михайло опинився перед величною Києво-Печерською Лаврою.
En: On a clear spring day, when the sun gently warmed the earth, Mykhailo found himself before the majestic Kyiv Pechersk Lavra.

Uk: Великі золоті куполи блищали, відображаючи блакитне небо.
En: The large, golden domes gleamed, reflecting the blue sky.

Uk: Ланиї бузку обіймали монастир, їх аромат струменів у повітрі, зливаючись з запахом ладану зсередини собору.
En: Lilacs surrounded the monastery, their fragrance flowing in the air, blending with the scent of incense from inside the cathedral.

Uk: Михайло глибоко вдихнув, відчуваючи змішані почуття ностальгії та тривоги.
En: Mykhailo took a deep breath, feeling mixed emotions of nostalgia and anxiety.

Uk: Йому знову й знову згадувалась батьківщина.
En: Memories of his homeland kept coming back to him.

Uk: Батько завжди привозив маленького Михайла сюди, розповідаючи історії про монастир і своє життя.
En: His father always brought young Mykhailo here, telling stories about the monastery and his own life.

Uk: Тепер, після смерті тата, кожен куток лаври кликав до спогадів, залишаючи гіркий присмак в душі.
En: Now, after his father's death, every corner of the Lavra called to mind memories, leaving a bitter aftertaste in his soul.

Uk: Михайло вирішив пройти старою маршрутом, яким колись ходили вони з батьком.
En: Mykhailo decided to follow the old route they used to take with his father.

Uk: Він повільно йшов по вузьким коридорам, відчуваючи кожен крок, наче це останній з’єднувальний ниток з минулим.
En: He walked slowly through the narrow corridors, feeling each step as if it were the last connecting thread to the past.

Uk: Біля кожної каплиці він зупинявся, слухаючи тишу і вуличні ехо, які розгортали перед ним цілу стрічку спогадів.
En: At each chapel, he stopped, listening to the silence and street echoes that unfolded a whole stream of memories before him.

Uk: У головному соборі він обрав куток, де вони з татом колись завжди зупинялися для короткої молитви.
En: In the main cathedral, he chose a corner where he and his dad always stopped for a short prayer.

Uk: Михайло закрив очі, почуття густилося в серці, змішуючись з недомовленими словами, які так і не встиг сказати татові.
En: Mykhailo closed his eyes, feelings thickening in his heart, mingling with unspoken words he never got to say to his father.

Uk: Він відчував провину за те, що не став тим, ким батько його бачив і хотів.
En: He felt guilty for not becoming who his father saw and wanted him to be.

Uk: Але тепер, у цій святій тиші, він зрозумів одне — батько завжди любив його.
En: But now, in this sacred silence, he understood one thing — his father had always loved him.

Uk: Відчуття теплоти і легкості розлилося по всьому тілу.
En: A feeling of warmth and lightness spread throughout his body.

Uk: Михайло несвідомо дозволив собі пробачити.
En: Mykhailo unconsciously allowed himself to forgive.

Uk: Він пробачив батькові за невимовлені очікування, і врешті пробачив собі — за все.
En: He forgave his father for unspoken expectations, and ultimately forgave himself — for everything.

Uk: З легким серцем він покинув лавру.
En: With a light heart, he left the Lavra.

Uk: Сонце вже стояло високо, і здавалось, всі барви весни підкреслювали його новий...